Як буває часто в подібних випадках, інформації про садибу в Крутому Березі вдалося знайти досить мало. Тому одразу хочу відмітити цікаву колізію, виявлену після підказок по даній темі Артура Арояна. Вже коли відео було наполовину готове, я вирішив порадитись щодо правильної його назви, і Артур назвав даний об'єкт садибою Заньківських або Зіньківських. Але ж мені жодним чином не вдалося пов'язати це прізвище з більшістю знайденої на той час інформації. Тому як завжди бувало у подібних випадках, запрошую знавців у коментарі під відео. А цей пост розпочну з двох скріншотів, узятих з найбільш авторитетних джерел (вони одразу під відео).
Дивитись ще: Покинутий санаторій «Лісові Поляни»
Дивитись ще: Покинутий санаторій «Лісові Поляни»
Згадка про садибу Зіньківських у книзі:
Полтавщина: енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького; "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана. – Київ, "Укр. енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1992. – 1022 с.
Полтавщина: енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького; "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана. – Київ, "Укр. енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1992. – 1022 с.
Згадка про садибу Зіньківських у книзі:
Гладыш К. В. Архитектура и памятники Полтавщины. – Харьков: Прапор, 1982. – 104 с.
Гладыш К. В. Архитектура и памятники Полтавщины. – Харьков: Прапор, 1982. – 104 с.
У Крутому Березі, на околиці Полтави, розташована садиба XVIII століття. До нашого часу збереглись житловий будинок та службовий флігель.
Козацьке село Крутий Берег відоме з XVII століття. Тоді його власником був полтавський полковник Павло Семенович Герцик, старший син якого, Григорій, був вірним сподвижником Івана Мазепи і Пилипа Орлика.
У червні 1709 року в Крутому Березі перебував Петро I, і саме у садибі Герцика розмістився його штаб. Дізнавшись, що Герцик залишився вірним Мазепі, відібрав у нього володіння і пізніше пожалував Крутий Берег гадяцькому полковнику Івану Чернишу.
З XVIII століття Крутий Берег належав родичам Черниша по материнський лінії – Дублянським. Садибу Герцика тоді знищили, а на її місці збудували новий маєток. З'явився одноповерховий цегляний будинок, фасад якого прикрашав чотириколонний тосканський портик. З будинком переходом була сполучена цегляна будівля служб з 9-прольотною аркадою. В службових приміщеннях розташовувались олійниця та склад, тут же мешкала прислуга.
Олександр Дублянський служив у Полтавському полку, бунчуковим товаришем гетьмана Данила Апостола. Його син Павло Дублянський за царювання Катерини ІІ займав посаду прокурора в Катеринославі. Військовим був і його син Андрій Дублянський, який дослужився до майора в гусарському полку, після чого подав у відставку і оселився в родовому маєтку в Крутому Березі. Андрій Федорович обирався депутатом губернського зібрання від дворян Полтавського повіту. У червневому номері часопису «Київська старина» за 1884 рік була вміщена невеличка стаття під заголовком «Маловідомий історичний рід». В статті згадувалося, що на південній окраїні села Крутий Берег знаходиться «ошатний маєток відставного майора Андрія Федоровича Дублянського».
Після приходу в Україну радянської влади цю будівлю використовували в різних цілях. Наприклад, тривалий час тут розміщувалось сільгосппідприємство.
Занепад садиби почався десь у 80-х роках XX ст. Саме тоді хтось вирішив обкласти житловий будинок плиткою, яка лише зіпсувала його зовнішній вигляд. Зараз у нього розміщується селищний клуб. Служби ж багато років зруйновані, засмічені, неодноразово горіли. Влітку їх зовсім непомітно за зеленню кущів та дерев, які ростуть як зовні, так і всередині вцілілих стін.
Садиба Дублянських та каретний двір є пам'яткою архітектури національного значення Полтавської області.
Козацьке село Крутий Берег відоме з XVII століття. Тоді його власником був полтавський полковник Павло Семенович Герцик, старший син якого, Григорій, був вірним сподвижником Івана Мазепи і Пилипа Орлика.
У червні 1709 року в Крутому Березі перебував Петро I, і саме у садибі Герцика розмістився його штаб. Дізнавшись, що Герцик залишився вірним Мазепі, відібрав у нього володіння і пізніше пожалував Крутий Берег гадяцькому полковнику Івану Чернишу.
З XVIII століття Крутий Берег належав родичам Черниша по материнський лінії – Дублянським. Садибу Герцика тоді знищили, а на її місці збудували новий маєток. З'явився одноповерховий цегляний будинок, фасад якого прикрашав чотириколонний тосканський портик. З будинком переходом була сполучена цегляна будівля служб з 9-прольотною аркадою. В службових приміщеннях розташовувались олійниця та склад, тут же мешкала прислуга.
Олександр Дублянський служив у Полтавському полку, бунчуковим товаришем гетьмана Данила Апостола. Його син Павло Дублянський за царювання Катерини ІІ займав посаду прокурора в Катеринославі. Військовим був і його син Андрій Дублянський, який дослужився до майора в гусарському полку, після чого подав у відставку і оселився в родовому маєтку в Крутому Березі. Андрій Федорович обирався депутатом губернського зібрання від дворян Полтавського повіту. У червневому номері часопису «Київська старина» за 1884 рік була вміщена невеличка стаття під заголовком «Маловідомий історичний рід». В статті згадувалося, що на південній окраїні села Крутий Берег знаходиться «ошатний маєток відставного майора Андрія Федоровича Дублянського».
Після приходу в Україну радянської влади цю будівлю використовували в різних цілях. Наприклад, тривалий час тут розміщувалось сільгосппідприємство.
Занепад садиби почався десь у 80-х роках XX ст. Саме тоді хтось вирішив обкласти житловий будинок плиткою, яка лише зіпсувала його зовнішній вигляд. Зараз у нього розміщується селищний клуб. Служби ж багато років зруйновані, засмічені, неодноразово горіли. Влітку їх зовсім непомітно за зеленню кущів та дерев, які ростуть як зовні, так і всередині вцілілих стін.
Садиба Дублянських та каретний двір є пам'яткою архітектури національного значення Полтавської області.
Комментариев нет:
Отправить комментарий