Усього в кількох кілометрах від Полтави, де крізь сосновий ліс протікає невелика річка Свинківка, на її березі розташувався санаторій «Лісові Поляни», вже більше десяти років як покинутий. Збудований ще при Союзі, він мав славу чи не найкращого закладу лікування та відпочинку на Полтавщині. Ми з друзями кілька місяців збиралися сюди аби оглянути покинуті будівлі, хоч і розуміли, що за стільки років тут майже нічого не залишилось. І ось нарешті в один з весняних вихідних ми тут...Дивитись ще: Орбіта / Чигиринська АЕС
За час прогулянки по санаторію «Лісові Поляни» ми зробили дуже багато фото, які, певно, перебиратиму тривалий час і викладу пізніше окремим постом. А тут лише додам серію найцікавіших спогадів про санаторій, які були написані у фейсбуці в коментарях до мого відео. Стиль оригіналу максимально збережено.
Зіна Бенза
В мене є фото санаторію 60-х років, 80-х років. Але треба зробити фото на телефон.
В мене є фото санаторію 60-х років, 80-х років. Але треба зробити фото на телефон.
Мама моя відпочивала в санаторії «Лісні Поляни», від колгоспу давали путівку. За 2 км від дому, зручно. Хороші лікарі і обслуговування було. Пізніше в 90-х роках я теж відпочивала там. Дуже гарний санаторій був.
Працівники колгоспу ім. Макаренка приїхали в санаторій на концерт. 1982 рік
Сестра Ліда працювала в санаторії з середини 80-х років! Дружній колектив був.
Красиві клумби були, троянди квітли.
Санаторій «Лісові Поляни» почав працювати на початку 1950-х років. Після війни була така думка, щоб оздоровлювати людей. З села Новоселівки в 60-х роках і до пенсії ходила на роботу дуже хороший стоматолог Андрієць Надія. Вона була дуже ввічлива і добра до пацієнтів.
Санаторій «Лісові Поляни», «Сосновий бір» і санаторій в місті Саки входили в міжколгоспне об'єднання оздоровниць. Було гарне відновне лікування, душ Шарко, грязелікування, ванни «жемчужна», інші, трав'яні коктейлі з кисневою пінкою. Відпочиваючі приїздили з усіх куточків Радянського Союзу. Також проводили там всеукраїнські колгоспні семінари. Там жили 3 дні.
Санаторій «Лісові Поляни», «Сосновий бір» і санаторій в місті Саки входили в міжколгоспне об'єднання оздоровниць. Було гарне відновне лікування, душ Шарко, грязелікування, ванни «жемчужна», інші, трав'яні коктейлі з кисневою пінкою. Відпочиваючі приїздили з усіх куточків Радянського Союзу. Також проводили там всеукраїнські колгоспні семінари. Там жили 3 дні.
Галина Дружиніна
У санаторії протягом багатьох років працювали лікарем мій дідусь і медсестрою бабуся. Залишилися тільки спогади про красу цієї місцевості. Боляче бачити руїни, коли проїжджаєш...
Oksana Budonna
Галина Дружиніна они же сами его продали, подали на банкротство, продали с молотка за 200 000, выплатили задолженность по зарплате, а о завтрашнем дне никто не думал.
У санаторії протягом багатьох років працювали лікарем мій дідусь і медсестрою бабуся. Залишилися тільки спогади про красу цієї місцевості. Боляче бачити руїни, коли проїжджаєш...
Oksana Budonna
Галина Дружиніна они же сами его продали, подали на банкротство, продали с молотка за 200 000, выплатили задолженность по зарплате, а о завтрашнем дне никто не думал.
Зінаїда Барабицька
Боже, аж душа заболіла, я не змогла даже додивитись до кінця. Я ж там лікувалася колись і даже не могла й подумати, що отаке побачу. Як так? Як можна було допустити до такого чи «валять» не строїть. Такі корпуси. Я не можу в це повірити, що не могли зберегти готове, що було. Мабуть краще б я й не знала і думала б, що він там є не розбитий, а той який залишився в моїй пам'яті. Страшно стає, а що буде далі?
Боже, аж душа заболіла, я не змогла даже додивитись до кінця. Я ж там лікувалася колись і даже не могла й подумати, що отаке побачу. Як так? Як можна було допустити до такого чи «валять» не строїть. Такі корпуси. Я не можу в це повірити, що не могли зберегти готове, що було. Мабуть краще б я й не знала і думала б, що він там є не розбитий, а той який залишився в моїй пам'яті. Страшно стає, а що буде далі?
Viktor Serdiuk
В свій час його викупив один який то житель Москви. А ви самі знаєте, що де кацап там і розруха. От вам наслідки господарювання московитів.
В свій час його викупив один який то житель Москви. А ви самі знаєте, що де кацап там і розруха. От вам наслідки господарювання московитів.
Vitaly Lebed
Владелец есть. Но всё не так просто... Концы очень глубоко... По последним данным владелица некая Богачева Юлия Леонидовна, жительница Харькова, гражданка РФ... В своё время были попытки связаться с владельцами. Опять же НО...
Владелец есть. Но всё не так просто... Концы очень глубоко... По последним данным владелица некая Богачева Юлия Леонидовна, жительница Харькова, гражданка РФ... В своё время были попытки связаться с владельцами. Опять же НО...
Lusi Nesterenko
Там поряд, в минулому піонерській табір, теж в такому стані.
Там поряд, в минулому піонерській табір, теж в такому стані.
Света Молодецкая
Жах!!! Сумно дивитись. Поряд ще був дитячий табір «Лісні поляни», відпочивала там кожного року, а до санаторію під час тихої години бігали за жуйками і шоколадками)))) Табір напевно також в такому стані?
Oksana Shynkarova
Света Молодецкая лагерь был «Космический» от ТРЗ, тоже уже давно нет(((
Неля Фисун
Света Молодецкая Пионерский лагерь «Космический» всего 5 отрядов. Но именно там я не раз отдыхала.
Жах!!! Сумно дивитись. Поряд ще був дитячий табір «Лісні поляни», відпочивала там кожного року, а до санаторію під час тихої години бігали за жуйками і шоколадками)))) Табір напевно також в такому стані?
Oksana Shynkarova
Света Молодецкая лагерь был «Космический» от ТРЗ, тоже уже давно нет(((
Неля Фисун
Света Молодецкая Пионерский лагерь «Космический» всего 5 отрядов. Но именно там я не раз отдыхала.
Наталья Худолий
20 років назад пам'ятаю святкували тут у столовій випускний після школи, а зараз жах і дивитись на руїни...
Iryna Oskominka
Столова була на 2 поверсі, на першому був кінотеатр, бібліотека. Це 2 поверхова будівля яка примикала до основного корпусу. В цьому санаторії я просто виросла, знаю все закритими очима. Так жаль. А ще на пляжі були катамарани та лодки для плавання, був навіть свій унікальний бювет!!! Коли Ви входили на територію, перший був не основний корпус, а так мовити бюджетний, там зручності були на поверсі. А основний корпус знаходиться далі, де всі основні будівлі, все життя точилося біля основного корпусу, навпроти якого і був корпус медичний, де проводились процедури та приймали лікарі. На площі були танці ввечері, кефір у сім годин, а зранку гармоніст разом з фізкультурником проводили зарядку. Був навіть газетний ларьок.
Тільки не побачила бювету, не зберігся мабуть. Це невеличка будівля по ліву руку від основної алеї як йти до основного корпусу, перед будівлею водогрязелікувальниці.
А ще навпроти территорії санаторію у лісі було розроблено 3 маршрути, один з них вів до криниці Петра першого, інший до ліщинового лісу, а третій до поляни, де росли білі пірвоцвіти, які занесені у Червону книгу.
На цей санаторій колись був покупець, нефтяник із Сургуту, який хотів зробити його базовим місцем відпочинку для своїх працівників-нефтяників, але Кукоба відмовив тоді, казав у нас самих є ручки на нього. Не склались ручки
20 років назад пам'ятаю святкували тут у столовій випускний після школи, а зараз жах і дивитись на руїни...
Iryna Oskominka
Столова була на 2 поверсі, на першому був кінотеатр, бібліотека. Це 2 поверхова будівля яка примикала до основного корпусу. В цьому санаторії я просто виросла, знаю все закритими очима. Так жаль. А ще на пляжі були катамарани та лодки для плавання, був навіть свій унікальний бювет!!! Коли Ви входили на територію, перший був не основний корпус, а так мовити бюджетний, там зручності були на поверсі. А основний корпус знаходиться далі, де всі основні будівлі, все життя точилося біля основного корпусу, навпроти якого і був корпус медичний, де проводились процедури та приймали лікарі. На площі були танці ввечері, кефір у сім годин, а зранку гармоніст разом з фізкультурником проводили зарядку. Був навіть газетний ларьок.
Тільки не побачила бювету, не зберігся мабуть. Це невеличка будівля по ліву руку від основної алеї як йти до основного корпусу, перед будівлею водогрязелікувальниці.
А ще навпроти территорії санаторію у лісі було розроблено 3 маршрути, один з них вів до криниці Петра першого, інший до ліщинового лісу, а третій до поляни, де росли білі пірвоцвіти, які занесені у Червону книгу.
На цей санаторій колись був покупець, нефтяник із Сургуту, який хотів зробити його базовим місцем відпочинку для своїх працівників-нефтяників, але Кукоба відмовив тоді, казав у нас самих є ручки на нього. Не склались ручки
Валерия Хорольская
Мне очень жаль, в 10 классе, это где то 20 лет назад, на зимних каникулах, там отдыхала зимой, было так классно, снега тогда по колено, солнце и ты молодой полон надежд.
Мне очень жаль, в 10 классе, это где то 20 лет назад, на зимних каникулах, там отдыхала зимой, было так классно, снега тогда по колено, солнце и ты молодой полон надежд.
Natalia Korzhova
Лікувалися з сином один раз. Лікарі, медсестри неуважні. На ванни боязко, так грязно було. Кімната після потопу. У ванній гидко було ноги помити. На курорті в Миргороді до речі є такі палати відпочивала у 2018 році.
Лікувалися з сином один раз. Лікарі, медсестри неуважні. На ванни боязко, так грязно було. Кімната після потопу. У ванній гидко було ноги помити. На курорті в Миргороді до речі є такі палати відпочивала у 2018 році.
Ірина Особік
Ми колись шукали власників того майна, був інвестор, готовий реконструювати житлові корпуси під новий заклад. Історія здалась дуже мутною - один тут, інший десь там, ще один - безвісти де. Тож інвестор відмовився від цього схематозу. Шкода, бо потенційно класний об'єкт((
Ми колись шукали власників того майна, був інвестор, готовий реконструювати житлові корпуси під новий заклад. Історія здалась дуже мутною - один тут, інший десь там, ще один - безвісти де. Тож інвестор відмовився від цього схематозу. Шкода, бо потенційно класний об'єкт((
Тамара Калашникова
Подібна історія з табором у с. Сухорабівка! А скільки таких місць по Україні. Жалко, що не знайшлося гідного приміщення цих об'єктів. Легко розвалити...
Подібна історія з табором у с. Сухорабівка! А скільки таких місць по Україні. Жалко, що не знайшлося гідного приміщення цих об'єктів. Легко розвалити...
сергій ющенко
Санаторій всесоюзного значення колись був, два острови - острів кохання і другий це пляж на якому були навіть катамарани. В санаторії були грязі, клуб, бювет, фіто-бар... і повна річка раків.
Санаторій всесоюзного значення колись був, два острови - острів кохання і другий це пляж на якому були навіть катамарани. В санаторії були грязі, клуб, бювет, фіто-бар... і повна річка раків.
Олександр Бурда
Там є ще частина, на неї можна попасти, якщо обійти санаторій через острів. Є невелиякий фонтан, якісь одноповерхові будинки схожі на столову. пара статуй. Але схоже що там є власник, тому не впевнений що туди варто заходити. Я заходив, і навіть знімав відео. у мене на каналі є, щоправда якість відео у мене значно гірша. Я не особо спеціалізуюсь по відосикам, тому якщо хто зайде, не лякайтесь моїй непрофесійності)
Там є ще частина, на неї можна попасти, якщо обійти санаторій через острів. Є невелиякий фонтан, якісь одноповерхові будинки схожі на столову. пара статуй. Але схоже що там є власник, тому не впевнений що туди варто заходити. Я заходив, і навіть знімав відео. у мене на каналі є, щоправда якість відео у мене значно гірша. Я не особо спеціалізуюсь по відосикам, тому якщо хто зайде, не лякайтесь моїй непрофесійності)
Володимир Толмачов
Для 80-х років база була гарною, адавалось медичне лікування, рирода офігенна. анковий сосновий ліс та повітря фантастичне. Колись було красиво. Біля бази відпочинку, через річку, була військова частина. використовували курсантів для наведення та утримання чистоти территоріі. в першому корпусі знаходились переговорні кабінки, мали можливість спілкуватись з рідними. 83-84 рік.
Для 80-х років база була гарною, адавалось медичне лікування, рирода офігенна. анковий сосновий ліс та повітря фантастичне. Колись було красиво. Біля бази відпочинку, через річку, була військова частина. використовували курсантів для наведення та утримання чистоти территоріі. в першому корпусі знаходились переговорні кабінки, мали можливість спілкуватись з рідними. 83-84 рік.
Татьяна Фисун-Пахомова-Гузева
Мы на Полтаву ездим по этой дороге мимо Лесных Полян, через мост, который строили пленные немцы, а сестра мужа быками возила камень на строительство этого Немецкого моста. Всё забыто и разрушено!
Зіна Бенза
А, ми в дитинстві не знали, чого казали пішли на «німецький» міст.
Мы на Полтаву ездим по этой дороге мимо Лесных Полян, через мост, который строили пленные немцы, а сестра мужа быками возила камень на строительство этого Немецкого моста. Всё забыто и разрушено!
Зіна Бенза
А, ми в дитинстві не знали, чого казали пішли на «німецький» міст.
Людмила Козырь
А до криниці Петра першого не ходили? Це історичне місце в лісі через дорогу навпроти санаторія. На криниці був зруб, типу колодязь. Відпочиваючі і гості пили джерельну воду, кидали монети, щоб знову повернутися. Там стояв великий гранітний камінь і табличка з написом про історію криниці, місця сидіння для відпочинку.
А до криниці Петра першого не ходили? Це історичне місце в лісі через дорогу навпроти санаторія. На криниці був зруб, типу колодязь. Відпочиваючі і гості пили джерельну воду, кидали монети, щоб знову повернутися. Там стояв великий гранітний камінь і табличка з написом про історію криниці, місця сидіння для відпочинку.
Олександр Розум
Багато років санаторій був сусідом військовим зв'я зківцям, бо через річку знаходився польовий Навчальний центр Полтавського 179-го Центру Військ Звязку. Ми виїздили періодично туди на польові заняття. Молоді лейтенати (і не тільки) вечорами бігали у санаторій на танці, а деякі навіть заводили воєнно-польові романи. Молодість брала своє! Гарні, чарівні місця для відпочинку та лікування, бо медична база санаторію своїм оснащенням і великими можливостями реабілітації не поступалась кращим санаторям України того часу. Як можна довести все до такої руїни? Знедолена ти наша Україна! Ганьба владі, системі і всій соціальній політиці останніх років, бо з набуттям Незалежності ми тільки все втрачаємо, нажаль, і нічого путьнього не змогли збудувати. Навколо одна руїна.
Багато років санаторій був сусідом військовим зв'я зківцям, бо через річку знаходився польовий Навчальний центр Полтавського 179-го Центру Військ Звязку. Ми виїздили періодично туди на польові заняття. Молоді лейтенати (і не тільки) вечорами бігали у санаторій на танці, а деякі навіть заводили воєнно-польові романи. Молодість брала своє! Гарні, чарівні місця для відпочинку та лікування, бо медична база санаторію своїм оснащенням і великими можливостями реабілітації не поступалась кращим санаторям України того часу. Як можна довести все до такої руїни? Знедолена ти наша Україна! Ганьба владі, системі і всій соціальній політиці останніх років, бо з набуттям Незалежності ми тільки все втрачаємо, нажаль, і нічого путьнього не змогли збудувати. Навколо одна руїна.
Анатолий Иванович
Там був i будиночок того пана Павлюченка, який "прихватив" цей санаторiй, а до цього з своïми росiйськими партнёрами по бiзнесу - Полтавський тепловозоремонтний завод, базу вiдпочинку "Золотой берег" на Федотовiй косi поблизу Кирилiвки, побудовану заводом для робiтникiв i службовцiв та ïх рiдних!
Там був i будиночок того пана Павлюченка, який "прихватив" цей санаторiй, а до цього з своïми росiйськими партнёрами по бiзнесу - Полтавський тепловозоремонтний завод, базу вiдпочинку "Золотой берег" на Федотовiй косi поблизу Кирилiвки, побудовану заводом для робiтникiв i службовцiв та ïх рiдних!
Алла Хрулева
Да, печальное зрелище. В 70 годы прошлого столетия я работала в этом санатории. Рядом с санаторием была расположена воинская часть, там мы жили с моей семьёй: мужем и сыном. Муж тогда служил там в воинской части. А я работала медсестрой грязевого отделения. Какая была здесь красота вокруг... А воздух... Сосновый лес, просто чудо какое то. Росли грибы, иногда ходили собирать. В глубине леса располагалась крыныця Петра 1 . Раньше там было ухоженное место, много росло ландышей... В мае они расцветали и мы их собирали. Рядом с санаторием были жилые дома для сотрудников санатория. Мне очень интересно, где же теперь проживают эти люди? Много прошло времени, забылись многие имена и я уже живу не в Полтаве, а в России. Но так хочется вернуться в те года, узнать о судьбе тех людей... Там прошла моя молодость. Помню одно имя Нина Алексеевна. Она работала там тоже медсестрой, отпускала процедуры. А еще сотрудниками санатория был создан музыкальный ансамбль, в котором она пела вместе со своей подругой, забыла её имя. Я тоже немного там поучаствовала в самодеятельности. Зовут меня Алла, если кто помнит это время, отзовитесь.
Да, печальное зрелище. В 70 годы прошлого столетия я работала в этом санатории. Рядом с санаторием была расположена воинская часть, там мы жили с моей семьёй: мужем и сыном. Муж тогда служил там в воинской части. А я работала медсестрой грязевого отделения. Какая была здесь красота вокруг... А воздух... Сосновый лес, просто чудо какое то. Росли грибы, иногда ходили собирать. В глубине леса располагалась крыныця Петра 1 . Раньше там было ухоженное место, много росло ландышей... В мае они расцветали и мы их собирали. Рядом с санаторием были жилые дома для сотрудников санатория. Мне очень интересно, где же теперь проживают эти люди? Много прошло времени, забылись многие имена и я уже живу не в Полтаве, а в России. Но так хочется вернуться в те года, узнать о судьбе тех людей... Там прошла моя молодость. Помню одно имя Нина Алексеевна. Она работала там тоже медсестрой, отпускала процедуры. А еще сотрудниками санатория был создан музыкальный ансамбль, в котором она пела вместе со своей подругой, забыла её имя. Я тоже немного там поучаствовала в самодеятельности. Зовут меня Алла, если кто помнит это время, отзовитесь.
RedZ
Я в 97-му році тут відпочивав... То був дуже добрий санаторій: просторі кімнаті на двох, різноманітні процедури, чотириразове харчуівння, бібліотека, кіно... Єх..! Доречі, по другий бік дороги, в лісі, є криниця, яку начебто викопав у свій час Петро 1. Також поряд з санаторіем був піонертабір, але назви його не пам'ятаю... Дякую вам за гарне відео, пробудили в мене ностальгію!
Я в 97-му році тут відпочивав... То був дуже добрий санаторій: просторі кімнаті на двох, різноманітні процедури, чотириразове харчуівння, бібліотека, кіно... Єх..! Доречі, по другий бік дороги, в лісі, є криниця, яку начебто викопав у свій час Петро 1. Також поряд з санаторіем був піонертабір, але назви його не пам'ятаю... Дякую вам за гарне відео, пробудили в мене ностальгію!
Комментариев нет:
Отправить комментарий