Історичний екскурс. У 1934 році у Полтаві розпочалось будівництво комплексу підприємств прядильно-трикотажного комбінату (ПТК), розрахованого на 5500 робітників. У цьому ж році фабрика видала першу продукцію.
У 1941 році фабрику було евакуйовано в Семипалатинськ (КазРСР), а будівлі було повністю зруйновано німецькими окупантами.
Після визволення Полтави у 1943 році одразу почалось відновлення корпусів комбінату, а вже наступного року фабрика відновила виробництво.
З часом ПТК було перейменовано на бавовоно-прядильну фабрику. Станом на початок 1989 року вона була одним з найбільших підприємств УРСР, чисельність робітників якої становила більше 3000 осіб.
На балансі ПБПФ знаходились дві їдальні на 500 місць кожна, магазин-кулінарія, два здоровпункти з кабінетом лікувальної фізкультури, сауною та водолікарнею, 17 кімнат відпочинку, футбольний та волейбольний майданчики, санаторій-профілакторій, 4 дитячих садочки на 780 місць, дві бази відпочинку (с. Сокілки та м. Генічеськ), піонерський табір «Супутник» (с. Михайлівка Диканського району), 4 гуртожитки для несімейних та 1 гуртожиток для молодих сімей.
У 1989 році було прийнято постанову про технічне переоснащення підприємств легкої промисловості (у т.ч. й ПБПФ), але розвал СРСР не дав цим планам здійснитись.
Після 1991 року ПБПФ тривалий час лишалась потужним бавовноперероблювальним підприємством України. У 1992 році її було перейменовано у ПАТ «Демітекс» з іноземними інвестиціями (британська фінансова компанія IHF Co LTD).