У січні 2020 року ми, не дивлячись на сумну погоду, досить багато побродили по околицям Полтави, зокрема в один з днів, коли стояв туман і навіть намагався лити дрібний дощ, наш маршрут проліг від перехрестя Зіньківської та Яківчанської вулиць вздовж залізниці, далі через поле Полтавської битви, потім у бік Івонченців і наршеті скінчився на МБЗ. У цій статті фрагмент того походу – кілька фоток, зроблених на руїнах складів ПММ, які майже до 2009 року розташовувались у військовому містечуку №40 на частині території поля Полтавської битви. Коротку історію цього об'єкта я колись писав у статті «Заброшенная в/ч на поле Полтавской битвы».
Уточню, що цей об'єкт ми не досліджували, оскільки тут вже немає чого досліджувати. Просто пройшли територією та оглянули й зафільмували те, що здалося нам цікавим і вартим уваги.
Дивитись ще: Заброшенная в/ч на поле Полтавской битвы, июнь 2013
Уточню, що цей об'єкт ми не досліджували, оскільки тут вже немає чого досліджувати. Просто пройшли територією та оглянули й зафільмували те, що здалося нам цікавим і вартим уваги.
Дивитись ще: Заброшенная в/ч на поле Полтавской битвы, июнь 2013
01. Заїзд з боку Зіньківської вулиці; військове містечко мало адресу «вул. Зіньківська, 62»
. Колись тут були металеві ворота, а в обидва боки простягався паркан
. Колись тут були металеві ворота, а в обидва боки простягався паркан
13. Після огляду КПП сунемо далі центральним проїздом. У 2009-му тут зачистили майже всю територію від рослинності, лишилось чисте поле. Зараз же, більше 10 років потому – кущі та дерева вище людського зросту
17. А ось як виглядає місце, де ще шість років тому стояв житловий будинок, у якому ми блукали у 2013 та 2014 рр. («Заброшенный жилой дом»)
18. Хто не бачив яким він був – сьогодні і не повірить, що саме на цьому місці височила капітальна двоповерхова будівля
Наостанок додам, що головним об'єктом на нашому маршруті того дня була Прачка – закинута садиба біля Івонченців
Комментариев нет:
Отправить комментарий