Оглянувши ворота, крізь які на територію колишніх артскладів з боку вулиці Гончара раніше проходіла залізнична гілка, ми повернулись трохи назад, як неподалік побачили якусь хібарку із прапорцем України на даху. Вирішили спробували підійти ближче, аж тут зсередині вийшов дядько, зовнішнім виглядом схожий на бомжа. Ми стали, як вкопані, сховавшись за деревцем і затамувавши подих, а той, на щастя, нас не помічав. Усі думки були про те, як покинути це місце, адже стежка вся проглядалась, а вступати в контакт з такими персонажами не хотілось. Аж раптом угледіли у паркані прохід і мерщій чкурнули до нього. Так покинули територію, звісно тимчасово. На порядку денному був обід, а також огляд ремонтних робіт на вулиці Петлюри та перехресті її з вулицею Гончара (тут буде посилання на фотозвіт).Після перекусу ми знову зайшли на територію артскладів навпроти пологового будинку, де спочатку просунулись стежкою по рівному полю, яке раптово змінилось майже непрохідною місцевістю. Враження було таке, що на цьому місці колись були будівлі, які хтось виривав з коренями, а потім за багато років ці рівчаки заросли хащами...
Попередня частина: Артсклади 2020, частина 1 (фото)
01. Ось такі рівчаки з перепадом висот в 3-4 метри
02.
03.
04.
05. Фундамент якоїсь великої будівлі, який не пробила рослинність, зате густо поросла по периметру. Вже дома, складаючи мапу та переглядаючи свої фото 2010 року я збагнув, що з великою ймовірністю це залишки будівлі Б9 (див. мапу артскладів. У статті «Артсклади 2010» ця будівля є на фото 07, 09, 16, 19, і 22)
05.2 Ось одне з тих фото 2010 року; лишилось тільки питання: куди поділись ями? Засипали землею або сміттям?
06. Неподалік – вхід в одне з підземних сховищ; влітку його неможливо побачити з-за густого листя, звісно, якщо не знати що воно тут є
07. За конструкцією воно дуже схоже на сховище, розташоване біля 7-го редуту на полі Полтавської битви. Тільки у цього вже зірвано дах над входом
08. Всередині повно сміття, все вказує на те, що влітку тут хтось живе. Проте зараз вже досить холодно аби тут ночувати
09. Чомусь я сьогодні без свого ліхтаря. А на смартфоні взагалі відмовився вмикатись. А у мого супутника слабеньке світло телефону. Вийшло якось так от...
10. Поруч – ще один фундамент (будівля Б12 на мапі артскладів)
11. Посередині влаштоване місце для посиденьок (умовна назва «греческій зал»)
12. А ось тут дерева більш потужні, пробивши асфальт, рвуться до неба
13. Чим не ЧЗО у самому центрі міста?))
14. Нарешті дійшли до величезного заасфальтованого майданчика #1 у самому центрі території артскладів. Достеменно невідомо його призначення, сам маю деякі думки з цього приводу, проте утримаюсь від їх озвучування
15. Я пам'ятаю яким він був 10 років тому – порожній, схожий на величезний плац. Зараз вже й тут все позаростало, що трохи нівелює його масштаби
16. На протилежному боці майданчика починається широка асфальтована дорога
17. Її довжина близько 120 метрів, проте вона тут особлива, принаймні зараз на всій території подібних доріг не лишилось
18. Лінія 99 (Асфальт авеню) на мапі артскладів
19. Аби «страва» не писала наш трек, ми б могли і не помітити, що зробили коло на місцевості й повернулись у точку, де нещодавно вже були. Тому пройдемось по Асфальт авеню в зворотному напрямку
20.
21. Повернувшись до майданчика, рушаємо в протилежний від нього бік, і тут вже ось видно крайні хатки на Огнівці (перехрестя Огнівська / Колективна)
22. Неймовірно гарна у цей час береза посеред поля. Як зробити, щоб вона збереглася на цьому місці навіть після можливої забудови?
23. Знов залишки підземної споруди
24. Обладнане місце для культурних посиденьок («Посиденьки» на мапі артскладів)
25. У центрі вузенької лісосмуги – червоно-жовте дерево
26. Праворуч, через поле – поліклініка УМВС
27. А ми повертаємо ліворуч, де вже пару кроків до Огнівки
28. Насправді таку величезну територію неможливо обійти за день, отож є привід повернутись сюди, ще й не раз. Аби погода сприяла прогулянкам, та й була гарна компанія...
Комментариев нет:
Отправить комментарий