«Київська фортеця» - це унікальний музейний комплекс загальною площею більше 10 га, створений на базі Госпітального укріплення. Розташовується «Київська фортеця» на Госпітальній вулиці, яка тягнеться паралельно бульвару Лесі Українки.
Вхід на територію фортеці, якщо ви не плануєте відвідування музейних експозицій, коштує 1 гривню, тобто фактично є безкоштовним.
Історія фортифікації Києва почалась ще наприкінці V — початку VI століття. Детально з нею можна ознайомитись в Інтернеті. Саму ж Київську фортецю почали будувати на початку 19 століття як Нову Печерську фортецю за наказом імператора Олександра I. Проте вже в останні роки 19 столітя фортеця втрачає своє стратегічне значення і перетворюється у фортецю-склад, а остаточно скасовується у 1918 році.
У 1927 засновується історично-архітектурний пам'ятник «Київська фортеця» як філіал Музею історії Києва. Основний фонд музею складає 17000 експонатів. Це одна з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець, яка збереглася до наших днів.
Варто відмітити, що:
• фортеця була розрахована на 1180 знарядь та 3830 рушниць;
• порохові склади містили 45 000 пудів пороху;
• артилерійський арсенал включав зброю на 100 000 військовослужбовців;
• оборонних казематів було 1021 одиниць;
• постійний гарнізон становив 7090 чоловік особового складу;
• госпіталь розрахований на 1500 особового складу;
• за період будівництва фортеці було знесено 1180 будинків і споруд, які заважали еспланаді (ворог не міг підійти непоміченим і простір прострілювався);
• продовольчі склади містили річний запас провіанту на 20 000 чоловік.
Від входу на територію фортеці дорога веде на великий плац, справа від якого розташована Північна півбашта, а зліва – вал Госпітального укріплення та 1-й капонір.
Через головну Північну браму веде прохід на територію сучасного Головного війського клінічного госпіталю.
У західній частині фортеці розташований Косий капонір, біля якого – чудовий оглядовий майданчик, з якого як на долоні видно НСК «Олімпійський», а також всю Нову Забудову. Як і вся Київська фортеця, Косий капонір ніколи не був використаний для бойових дій. Протягом 50 років від його побудови він служив в'язницею.
Капонір другого полігону Госпітальних укріплень Київської фортеці із Сторожовою вежею поруч. Тут знаходиться музейна експозиція, відбуваються виставки та офіційні заходи.
Пам'ятний знак на місці розстріляних в'язнів Косого капоніру. Дошка Пам'яті героїв Січневого повстання 1863-1864 років.
Зараз «Київська фортеця» є музеєм і охороняється державою, але значна частина її споруд перебуває під загрозою руйнації. Цьому «сприяють» нові будівництва поблизу, а також те, що деякі приміщення зайняті виробництвами.
«Київська фортеця» не є туристичним об'єктом, обов'язковим для відвідування у столиці, я вважаю, що незаслужено. Тому раджу вам як будете у Києві – знайдіть кілька годин для відвідування цього унікального комплексу.
ВІКІПЕДІЯ Київська фортеця
ВІКІПЕДІЯ Косий капонір
Історія фортифікації Києва почалась ще наприкінці V — початку VI століття. Детально з нею можна ознайомитись в Інтернеті. Саму ж Київську фортецю почали будувати на початку 19 століття як Нову Печерську фортецю за наказом імператора Олександра I. Проте вже в останні роки 19 столітя фортеця втрачає своє стратегічне значення і перетворюється у фортецю-склад, а остаточно скасовується у 1918 році.
У 1927 засновується історично-архітектурний пам'ятник «Київська фортеця» як філіал Музею історії Києва. Основний фонд музею складає 17000 експонатів. Це одна з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець, яка збереглася до наших днів.
Варто відмітити, що:
• фортеця була розрахована на 1180 знарядь та 3830 рушниць;
• порохові склади містили 45 000 пудів пороху;
• артилерійський арсенал включав зброю на 100 000 військовослужбовців;
• оборонних казематів було 1021 одиниць;
• постійний гарнізон становив 7090 чоловік особового складу;
• госпіталь розрахований на 1500 особового складу;
• за період будівництва фортеці було знесено 1180 будинків і споруд, які заважали еспланаді (ворог не міг підійти непоміченим і простір прострілювався);
• продовольчі склади містили річний запас провіанту на 20 000 чоловік.
Від входу на територію фортеці дорога веде на великий плац, справа від якого розташована Північна півбашта, а зліва – вал Госпітального укріплення та 1-й капонір.
Через головну Північну браму веде прохід на територію сучасного Головного війського клінічного госпіталю.
У західній частині фортеці розташований Косий капонір, біля якого – чудовий оглядовий майданчик, з якого як на долоні видно НСК «Олімпійський», а також всю Нову Забудову. Як і вся Київська фортеця, Косий капонір ніколи не був використаний для бойових дій. Протягом 50 років від його побудови він служив в'язницею.
Капонір другого полігону Госпітальних укріплень Київської фортеці із Сторожовою вежею поруч. Тут знаходиться музейна експозиція, відбуваються виставки та офіційні заходи.
Пам'ятний знак на місці розстріляних в'язнів Косого капоніру. Дошка Пам'яті героїв Січневого повстання 1863-1864 років.
Зараз «Київська фортеця» є музеєм і охороняється державою, але значна частина її споруд перебуває під загрозою руйнації. Цьому «сприяють» нові будівництва поблизу, а також те, що деякі приміщення зайняті виробництвами.
«Київська фортеця» не є туристичним об'єктом, обов'язковим для відвідування у столиці, я вважаю, що незаслужено. Тому раджу вам як будете у Києві – знайдіть кілька годин для відвідування цього унікального комплексу.
ВІКІПЕДІЯ Київська фортеця
ВІКІПЕДІЯ Косий капонір
Комментариев нет:
Отправить комментарий